Музична скриня

 

 

  До 125– річчя від дня народження Г. Г. Верьовки (1895 – 1964), українського композитора, хорового диригента і педагога!!!

  «Як музика стала вільною» — це приголомшлива історія про масове божевілля, музику, злочинність і великі гроші   Це опис життя провидців і аферистів, магнатів і технічно підкутих підлітків. Американський журналіст Стівен Вітт розповідає про найбільшого музичного пірата в історії, найпотужнішого керівника музичного бізнесу, революційний технологічний винахід і нелегальний веб-сайт, який учетверо перевершив обсяг музичного онлайн-магазину iTunes Music Store. Це книжка  про унікальний історичний момент, коли звичайне життя назавжди поєдналося зі світом інтернету, а вся музика, записана на звуконосіях, раптом стала доступною та безкоштовною для всіх. Рекомендовано всім, хто цікавиться цифровими технологіями, музикою, культурою та історією. Чекаємо Вас в Музично-театральній бібліотеці м. Житомира ! #бібліотекижитомира ,  #літтера ,  #музичнотеатральнабібліотека  

 

  Хто з нас не знає веселої комедії «За двома зайцями», або не заслуховувався піснею «Ніч яка місячна»? Автор цих творів – Михайло Петрович Старицький, 18о років від дня народження якого відмічають 14 грудня 2020 р. Серед широкої плеяди славних імен України, безсумнівно, височить постать цього відомого письменника, поета, драматурга, організатора знаменитого театру корифеїв, перекладача, видавця і редактора. У всій історії України й цілого світу небагато імен із таким творчим діапазоном.

 

  "Коли дивишся на картини Катерини Білокур, відчуваєш, що кожна її квіточка, кожен штрих — це наше, українське. Як вона могла придумати цей космос? Для того, щоб створити це, треба було чимось пожертвувати. Вона пожертвувала своїм особистим жіночим щастям. Але коли дивишся на її картини, тут все є — і жіноче щастя, і все те, що вона не відчула у реальному житті. Коли вона малювала кожен сантиметр свого твору, вона молилась, співала, жила в цей момент. Вона стільки "начаклувала" в своїх картинах, що ми все життя будемо це розгадувати. Тому її справжня біографія — це картини" (Олександр Білозуб).

 Життя ж (?) - спектакль (!) -  в котрому суть моя До власної прирівнювалась ролі. Дасть Бог, помру - хай думають, що я... В потойсвіт... відбуваю... на гастролі... (І. Сльота). 3 грудня 1937 року день народження народного артиста України,  українського хорового диригента,   художнього керівника та головного диригента Поліського академічного ансамблю пісні і танцю  "Льонок" (понад 44 роки) , автора численних поетичних та музичних збірок, професора Житомирського державного університету ім. І. Франка, Почесного громадянина міста Житомира   (2006), ч лена Національної спілки письменників України   та Всеукраїнської Національної музичної спілки  Івана Михайловича Сльоти (1937- 2014). Згадуємо митця та пропонуємо ознайомитися з його творчим здобутком у вигляді музичних та поетичних збірок , які має музично-театральна бібліотека ЦБС м. Житомира!!! Наша адреса - вул. Дмитра Донцова, 7 ...навіть у найважчі часи ми не були бідні, бо маємо душу і пісню.(І. Сльота).

 

 

В історію української музики Віктор Степанович Косенко увійшов насамперед як майстер ліричних творів. Його вокальна, камерна та симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов’янської музики й народної пісні. Косенко глибоко вивчав народні пісні. А в пору професійної зрілості працював над великою серією обробок і гармонізацій народних мелодій. Автор намагався максимально точно та рельєфно передати образний зміст народної пісні та її соціальний підтекст.     Народився В. Косенко 23 листопада 1896 року в Петербурзі, в багатодітній родині, всі члени якої любили музику. Дитячі роки майбутній композитор провів у Варшаві, куди перевели на службу його батька – військового.  П’ять років Косенко займався з професором Варшавської консерваторії О. Михайловським.  З початком Першої світової війни родина Косенків переїхала у Петроград, де Віктор став студентом одразу трьох факультетів консерваторії: фортепіанного – в класі 1. Міклашевської, композиторського – в класі М. Соколова і дири

Починаючи з 2017 року в Україні щорічно 21 листопада відзначається День десантно-штурмових військ. Успадкувавши кращі національні бойові традиції, нинішнє покоління марунових беретів золотими літерами вписало свої імена в історію воєнного мистецтва. Із нагоди професійного свята висловлюємо кожному воїну-десантнику щиру вдячність за самовіддану службу Батьківщині, високий професіоналізм та громадянську позицію. 95 окрема десантно-штурмова бригада! З святом!

  Андрій Кокотюха — український письменник, якого називають засновником українського готичного детективу. Багаторазовий переможець конкурсу Коронація слова, Вибір видавців Гранд Коронації-2010. Золотий письменник України (2012). Сьогодні відзначає своє 50-річчя! Андрій Кокотюха народився 17 листопада 1970 року в сім'ї зварника і медсестри. П ерші літературні спроби майбутнього письменника припадають на 7 років, коли юний Андрій написав свій перший художній твір.  До 12 років читав і писав тільки казки. В юності мріяв стати бібліотекарем, але на хліб заробляв, працюючи різноробочим і малярем. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Публікується з 1987 року.  У 1991 році написав повість «Шлюбні ігріща жаб», яка була удостоєна премії видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість отримала широкий резонанс у пресі. На початку 90-х Андрій Кокотюха став одним із засновників Творчої асоціації «500».  З 1994 по 1999

  16 листопада -  День пам’яті  Соломії Крушельницької (1872-1952) , видатної української співачки (лірико-драматичне сопрано).  Символ української опери, української музики, українського мистецтва. Все це – Соломія Крушельницька. Виконавиця понад 60 оперних партій. Співала на сценах провідних театрів світу, зокрема в Одесі, Варшаві, Петербурзі, Парижі, Неаполі, Римі, Мілані, Каїрі та ін.  За життя співачки було здійснено 31 запис її голосу на грамплатівки. Фонозаписи зроблені у Варшаві, Мілані й Чикаго.  Доживала віку Соломія Крушельницька разом із сестрою Ганною у Львові, у квартирі колись свого будинку – радянська влада націоналізувала його, залишивши співачці декілька кімнат. Викладала в місцевій консерваторії. Радянське громадянство отримала лише після того, як переписала віллу в Віареджо на користь держави. Маєток, де  в любові та злагоді прожила Соломія Амвросіївна з чоловіком Чезаре Річчоні (був мером містечка) понад чверть століття, продали, віддавши власниці лише невелику ча