Музична скриня

Для кожного українця Богдан Сильвестрович Ступка — наше все: був і залишається досі!  Богдан Сильвестрович Ступка народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликов Львівської області (Україна).  Актор від Бога, жива легенда українського театру і кіно, зберігач великих акторських традицій, людина старого гарту, неймовірний партнер, тонко відчуває людина — Богдан Сильвестрович завжди був у центрі знімальної групи або на сцені. Один із найвидатніших акторів нашого часу, якому були підвладні будь-які образи і персонажі, він зіграв безліч незабутніх ролей у театрі та кіно, підкоривши серця мільйонів глядачів майстерніс тю і темпераментною грою.  Академік Академії мистецтв України і Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка», член Спілки театральних діячів і Спілки кінематографістів України, Член Європейської кіноакадемії, Народний артист СРСР, Народний й Заслужений артист України, лауреат Державних премій СРСР і України , премій імені К.С. Станіславського, ім. Сіді Таль, і

25 серпня 1924 року  в селі Солошине (Полтавська область) народився  Павло Загребельний , український письменник.  Він є автором понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», «З погляду вічності», «Розгін», «Намилена трава», «Переходимо до любові», «Роксолана»,  ,«Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства». Загребельний – зразковий творець популярної літератури. Саме авантюрність, еротика, детектив – це ті жанри, які він використовував і які йому вдавалися. Він взагалі був автором, який прийшов із журналістики і певний журналістський підхід до літератури зберіг назавжди. Як справжній автор популярної літератури, він не лише використовував популярні жанри, але і сам творив моду на певні теми і сюжети. Тому його останні романи і повісті я схильна розглядати, як зняття маски – у них він, уже не маскуючись, виступає автором популярної літератури.  (Т. Гундорова). Павло Загребельний – це виправдання існування соцреалістичної епохи в літературі. Він ніби

З нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України! Ще, з часів Київської Русі, українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди. Та по при все, наші співвітчизники, віками боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління - наші сучасники у 1991 році вибороли її. Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення, до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення. Перші кроки незалежності стали випробовуванням для всіх нас - тестуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. Нині уже ніхто не сумнівається у тому, що український народ в змозі поліпшити життя

До Дня народження Кузьми!!!  У музично-театральній бібліотеці міста Житомира оголосили про онлайн - флешмоб "Старi фотографiї на стiл розклади", присвячений дню народження українського співака, лідера гурту "Скрябін" Андрія Кузьменко, якому сьогодні виповнилося би 52 ! "Старi пожовклi знiмки ми завжди розглядаємо з насолодою. Сiмейнi фото з роками стають лише бiльш цiнними, адже з ними ми можемо повернутися у минуле. Чорно-бiлi світлини особливi, унiкальнi, бо зберiгають нашi спогади, пам’ять про неповторнi життєвi моменти та найрiднiших людей"! Свої  чорно-білі фото можна опублікувати на сторінці бібліотеки з обов'язковим хештегом #Старі фотографії та   #Житомир згадує Кузьму! Володар найбільшої кількості лайків отримає подарунок  від бібліотеки. Долучайтеся!!!!!!!!!!

За тисячі років мистецтво набуло незліченних форм і втілень. Але час від часу нові відкриття чи віяння змінюють вигляд того, що ми звикли називати мистецтвом, або ж сам спосіб, у який ми його сприймаємо. Майкл Берд систематизує поворотні моменти історії мистецтва: від малюнків у печерах до стріт- арту. У цій книзі дослідник демонструє, як нові засоби і технології радикально змінюють способи творення мистецтва. Майже 300 кольорових ілюстрацій надають потужного візуального супроводу, перетворюючи книжку на мандрівку крізь епохи, стилі та ідеї !

Сьогодні - 7 серпня  українській співачці, народній артистці України Софії Ротару виповнюється 73 роки. Дивлячись на її фото, складно в це повірити, адже артистка має чудовий вигляд.   Софія Михайлівна зачарувала публіку не лише своїм голосом, завдяки якому її називають "буковинським соловейком" (вона народилася в селі на Буковині), але і красою. Для простої дівчинки Софійки із села творчий шлях розпочався зі сцени сільського клубу в селі Маршинці. У 15 років вона здобула перемогу в районному конкурсі художньої самодіяльності, а потім - на обласному конкурсі в Києві. Читайте також Софія Ротару відштовхнула настирливого фаната під час концерту (відео) У 1971 році Ротару отримала головну роль в українському чорно-білому мюзиклі "Червона Рута", тоді й перші промені слави осяяли юну артистку. Потім у чернівецькій філармонії під співачку було створено ансамбль "Червона Рута", художнім керівником якого став її чоловік Анатолій Євдокименко. Свій перший

Він співав так, що фахівці не вірили, що таке можливо. Ті, хто слухав його забували, що вони на землі. Він віртуозно виконував партії, які під силу небагатьом виконавцям. Його називали «Борис Великий», його знають у всьому світі! Борис Романович Гмиря - народився 5 серпня 1903 року в місті Лебедин Харківської області. Люди, яким пощастило чути його живий голос, бачити його обличчя, згадують про це як про велику подію в їхньому житті. Як писав земляк Гмирі – Борис Ткаченко із Лебедина: «Не одне покоління буде нам заздрити, що ми жили за часів Бориса Гмирі, чули його живий голос». Феномен Гмирі полягає у тому, що він мав не лише неповторний бас, не    тільки віртуозно виконував небасові партії, а й умів передавати звуками всю палітру емоцій.  «Голосом Бориса Гмирі Україна з Богом розмовля», – сказав поет Дмитро Білоус. У Бориса Гмирі було не лише «дивовижне горло», він володів таємницею як засобами співу відображати світлі й темні боки життя і доносити їх до серця і розуму