ДВА КОЛЬОРИ, МОЇ, ДВА КОЛЬОРИ...
![Зображення](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisb0z7LtBaPQ0oo5OxxhlEZn2gUuJpfvAj6qBJWT_6MW5oZu_nO-16TpTVnjwjgZ2rfks0qNvQkYeRgPqyLR6R5_8A4hcM3krblAQTTEjBE0C5PkHzaQwuy4ooBpq40NFIhPL60HBNVU06/w640-h480/unnamed+%25282%2529.jpg)
П ам'ятайте, що на цій планеті, з тих пір, як створив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох. Ліна Костенко Початкову освіту здобув у польській школі, де було нелегко: « Мені важко було навчатися у польській школі. Мені вчитель дала читати вірш польською мовою, на що я відповів: «Я українець. Буду читати вірші українською мовою», за це вчитель мене била залізною палкою по моїм лодоням та казала: «Нема нації «українець», є нація «русин». І ти є русином, запам’ятай!». Вже в 5 класі Д. Павличко починає писати свої перші вірші у дівочих зошитах. Він писав любовні вірші дівчаткам. У 1948 році вступив до Львівського університету ім. І. Франка на факультет філології. Навчався в аспірантурі, досліджуючи сонети І. Франка. Там видає свою першу збірку «Любов і ненависть». В 1954 році стає членом Спілки письменників СРСР. Подорожуючи світом (Куба, Канада, Америка та інші країни), глибоко ознайомився зі світовою літературою. Він не ті