Музична скриня

30 квітня  святкують Міжнародний день  джазу . Цей день запровадила ЮНЕСКО, щоб відзначити підвищення ступеня інформованості міжнародної громадськості про  джаз  як про силу, що сприяє миру, єдності, діалогу і розширенню контактів між людьми.    З 2012 року 30 квітня у світі відзначають день джазу – музики, що зберігає традиції своєї столітньої історії та має дивовижну здатність об’єднувати людей. Джаз давно відсвяткував своє сторіччя – з’явившись з невигадливих мотивів, він підкорив музичні висоти по всьому світу.    Вік джазу – так Френсіс Скотт Фіцджеральд влучно іменував невелику "шпарину" в історії США між завершенням Першої світової війни у 1918 році та початком Великої депресії у 1929 році. Ця назва видається гармонійною, якщо спробувати уявити, наскільки популярним тоді був джаз за океаном. Лише якісь десять років залишили такий фантастично глибокий слід як в історії Америки, так і у свідомості та пам'яті тодішнього покоління, ставши поч

  Як я люблю безрадісно тебе, Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю сповитий, Що вже забув і поважать себе, Потративши свої колишні сили... Як я люблю твої сумні могили, Україно! Як я люблю тебе!     Михайло СТАРИЦЬКИЙ "До України", 1878 Можна сміливо сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергічне слово і не взяти в нім ані одної фальшивої ноти.   Народився Михайло Старицький 14 грудня 1840 р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту. Михайло рано залишився без батьків, і вихованням хлопчика зайнялася сім’я дядька по матері Олександра Захаровича Лисенка,  людини широко освіченої і обдарованої. У нього була чудова бібліотека, та й сам він кохався у козацькій старовині, прекрасно грав на бандурі, знав багато дум і старовинних пісень. Він не лише дав Михайлові освіту, але й виховав у хлопчика любов до народу, інтерес до його історії та народної творчості. Після здобуття початкової освіти  хлопчика в

Проект "Земляк і Земляки" продовжує знайомити Вас із відомими людьми, які своєю працею прославляли нашу Житомирщину! Зоя Гайдай -з акінчила  Житомирське музичне училище , потім, у  1927  році —  Київський музично - драматичний інститут ім. М. Лисенка. У 1928—1930 і  1934—1955 роках — солістка Київського, у 1930—1934 роках — Харківського театрів спери та балету. Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації в Уфі й Іркутську разом із чоловіком, співаком-тенором Миколою Платоновим та іншими артистами київської опери. У 1947—1965 роках — викладач Київської консерваторії (з 1963 року — професор). Серед вихованців Зої Гайдай — Людмила Божко,Ганна Колесник - Ратушна. Володіла міцним і водночас гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону. Велика українська співачка Зоя Михайлівна Гайдай народилася  у родині відомого фольклориста, хорового диригента, композитора та педагога Михайла Петровича Гайдая (1878-1965), котрий походив із селянськ

15 квітня 2020  У цей день світ відзначає Всесвітній день мистецтва та Міжнародний день культури. ВІТАЄМО ВСІХ ПРИЧЕТНИХ!     «Культура» в перекладі з санскритської дослівно означає «шанування світла», що виражає прагнення до пізнання прекрасного, ідеалу і самовдосконаленню. Вивчати культуру, пам'ятати про неї і оберігати її необхідно постійно. Міжнародний день культури (World Day of Culture) було засновано на честь прийняття 15 квітня 1935 року міжнародного договору «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток», який став відомий в міжнародно-правовій практиці як Пакт Реріха. З ініціативою відзначати дату підписання Пакту як Міжнародний день культури виступила в 1998 році Міжнародна ліга захисту культури, заснована за два роки до цього Міжнародним центром Реріхів. Це громадська організація, діяльність якої спрямована на захист і примноження досягнень культури, мистецтва, науки, релігії.  В сам же Міжнародний день культури у багатьох

Весна, як жінка. Жінка, як весна: Буває ніжна, а бува примхлива, То зазвучить грайливо, як струна, А то раптово вибухне, мов злива! САМЕ В ЦЮ ЧУДОВУ ПОРУ НАРОДЖУЮТЬСЯ ТАКІ ТАЛАНОВИТІ, РОЗУМНІ ТА ВІДДАНІ МИСТЕЦТВУ ЖІНКИ, ЯК ГАННА ГАВРИЛЕЦЬ!   Ганна Гаврилець - українська композиторка і педагог. Лауреат Шевченківської премії (1999), заслужена діячка мистецтв України (2005).        Народилася 11 квітня 1958 року у селі Видинів (Івано-Франківська область). 1982 року закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка, як композиторка, у класі проф. В.Фліса та 1984 — аспірантуру Київської державної консерваторії ім. П.Чайковського (нині Національна музична академія України) під керівництвом проф. М.Скорика.        З 1992 року викладає композицію у Національній музичній академії України. Лауреатка Міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни та Мар'яна Коць (Київ, 1995), Національної премії ім. Т.Шевченка (1999), Всеукраїнського конкурсу композиторів "Духовні

Ігор Стравінський «Весна священна» Прем’єра балету відбулася 29 травня 1913 року та вважається однією з найбільш впливових, але разом з тим і однією з найбільш суперечливих в історії балету.  Своєю дикою енергетикою «Весна священна» буквально підірвала правила класичної музики. Балет триває всього 33 хвилини і є реконструкцією язичницького ритуалу.  Хореографія балету в постановці Вацлава Ніжинського кинула виклик встановленим нормам. Рухи тіл були різкими і уривчастими, що входило в пряме протиріччя з вишуканими та елегантними формами традиційного балету. Представляв балет Сергій Дягілєв, а декорації були створені Миколою Реріхом. У «Весні священній» немає яскраво вираженої  сюжетної лінії . Недарма балет має підзаголовок «Картини життя язичницької Русі», наданий йому автором. У переддень свята Священної весни, який символізує пробудження природи і нового життя, плем’я збирається біля священного кургану. Юнаки та дівчата водять хороводи, веселяться, танцюють