СЛІД ПАМ'ЯТАТИ!

-

 Життя ж (?) - спектакль (!) - 

в котрому суть моя

До власної прирівнювалась ролі.

Дасть Бог, помру - хай думають, що я...

В потойсвіт... відбуваю... на гастролі... (І. Сльота).

3 грудня 1937 року день народження народного артиста України, українського хорового диригента,  художнього керівника та головного диригента Поліського академічного ансамблю пісні і танцю "Льонок" (понад 44 роки), автора численних поетичних та музичних збірок, професора Житомирського державного університету ім. І. Франка, Почесного громадянина міста Житомира (2006), члена Національної спілки письменників України та Всеукраїнської Національної музичної спілки 
Івана Михайловича Сльоти (1937- 2014).

Згадуємо митця та пропонуємо ознайомитися з його творчим здобутком у вигляді музичних та поетичних збірок 📚🎶, які має музично-театральна бібліотека ЦБС м. Житомира!!! Наша адреса - вул. Дмитра Донцова, 7

...навіть у найважчі часи ми не були бідні, бо маємо душу і пісню.(І. Сльота).



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ВІКТОР КОСЕНКО - ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ФОРТЕПІАННОЇ Й КАМЕРНОЇ МУЗИКИ!

-
Зображення
В історію української музики Віктор Степанович Косенко увійшов насамперед як майстер ліричних творів. Його вокальна, камерна та симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов’янської музики й народної пісні. Косенко глибоко вивчав народні пісні. А в пору професійної зрілості працював над великою серією обробок і гармонізацій народних мелодій. Автор намагався максимально точно та рельєфно передати образний зміст народної пісні та її соціальний підтекст.     Народився В. Косенко 23 листопада 1896 року в Петербурзі, в багатодітній родині, всі члени якої любили музику. Дитячі роки майбутній композитор провів у Варшаві, куди перевели на службу його батька – військового.  П’ять років Косенко займався з професором Варшавської консерваторії О. Михайловським.  З початком Першої світової війни родина Косенків переїхала у Петроград, де Віктор став студентом одразу трьох факультетів консерваторії: фортепіанного – в класі 1. Міклашевської, композиторського...
Докладніше

ЛЕСЯ ДИЧКО: МУЗИКА, МУЗИКА І ТІЛЬКИ МУЗИКА!

-
Зображення
Сьогодні відзначає своє день народження Леся Василівна Дичко  — український композитор, педагог, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР. Народна артистка України. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Кавалер орденів святого Володимира ІІІ ступеня і Княгині Ольги. Лауреат мистецької премії «Київ» ім. Артемія Веделя. Леся Дичко зі своїм життєвим «літнім» багатством сповнена енергії, творчих ідей, які хоч інколи й затьмарює головний біль, проте її мистецький дух сильніший за обставини. Вона не уявляє собі життя без музики, творчості, спілкування з людьми. Вечори музикування, які зав­жди любила влаштовувати у себе вдома, запрошуючи музикантів, художників, цікавих людей, – свято для її душі, для гостей, нагода познайомити зі своїми новими творами, послухати композиції учнів, імпровізувати на пасіонуючі теми. Про цей її талант, мабуть, мало хто знає. А скільки в ній життєлюбності й темпераменту, коли сідає за фортепіано і грає, імпровізує, виконує попурі з ...
Докладніше

ЮРІЮ РИБЧИНСЬКОМУ - 75!

-
Зображення
Сьогодні святкує свій ювілей народний артист України, поет, людина, яка знає все про пісню - Юрій Євгенович Рибчинський! Видатний український поет, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України (1995), народний артист України (2000), один із засновників сучасної української естрадної пісні народився 22 травня 1945 року в Києві. Серйозно поезією він захопився в 1960-ті роки. Навчаючись у Київському університеті, Рибчинський друкує свої поезії в періодичних виданнях. Коли Юрію було вісімнадцять років, його твори з'явилися в популярному журналі «Юність» та газеті «Комсомольская правда». Відтоді ім'я Рибчинського стало відомим далеко за межами України. Рибчинський є автором текстів до пісень музику до яких написали легендарні композитори, такі як Володимир Івасюк («Кленовий вогонь», «У долі своя весна»), Ігор Поклад («Осіння пісня», «Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тече вода», «Зелен-клен»), Ігор Шамо («Три поради»), Микола Мозговий («Минає день», «Знов я у г...
Докладніше