МУЗИЧНА ВЕСНА
Музика – це жінка…
Ріхард Ваґнер *
«Шерше ля фам» - сказав би нам француз. І з ним навряд чи варто сперечатись: Від катаклізмів і сімейних уз У Неї – тайни. І до них – печаті. Погоді бути – ключ трима Вона, Прогніваєш – січнева завірюха: До серця прислухається весна – Вона у ньому Божу ласку слуха. Від Неї ми залежимо відтак, Бо ж недарма наймення їй жіноче… Й не можемо ми жити вже онак: Вона творить із нами все, що хоче! І кажуть, що в весни багато примх, Що сьогоріч – не бути урожаю… Ми при весні, як в музиці! Ми при… Вона ж творить усе, що забажає! Й сказав би Ваґнер: «Музика – весна»… Комусь – весна, комусь – примхлива осінь: В житті буває музика сумна, Хоч музики весни ми в Неї просим. Либонь, не заслужили ми кантат, Не варті ми й одарених симфоній: Довкола душ витає атентат Й сумбур пустих, безкарних какофоній.   |
Коментарі
Дописати коментар