ДЖАЗ - МУЗИКА ОСОБЛИВИХ

30 квітня святкують Міжнародний день джазу. Цей день запровадила ЮНЕСКО, щоб відзначити підвищення ступеня інформованості міжнародної громадськості про джаз як про силу, що сприяє миру, єдності, діалогу і розширенню контактів між людьми.  

З 2012 року 30 квітня у світі відзначають день джазу – музики, що зберігає традиції своєї столітньої історії та має дивовижну здатність об’єднувати людей. Джаз давно відсвяткував своє сторіччя – з’явившись з невигадливих мотивів, він підкорив музичні висоти по всьому світу.   

Вік джазу – так Френсіс Скотт Фіцджеральд влучно іменував невелику "шпарину" в історії США між завершенням Першої світової війни у 1918 році та початком Великої депресії у 1929 році. Ця назва видається гармонійною, якщо спробувати уявити, наскільки популярним тоді був джаз за океаном. Лише якісь десять років залишили такий фантастично глибокий слід як в історії Америки, так і у свідомості та пам'яті тодішнього покоління, ставши початком джазової епохи. 

"Слово "джаз", яке зараз ніхто не вважає непристойним, спершу означало секс, потім стиль танцю і, нарешті, музику. Коли говорять про джаз, мають на увазі стан нервової напруги, приблизно такий, що панує у великих містах при наближенні до них лінії фронту", - написав він у своєму есеї "Відзвуки Віку Джазу" у 1931 році.

Джаз виник не просто так, ні з чого. Він об’єднав у собі кілька музичних течій, культур і національних традицій. Свою мандрівку світом джаз почав з африканських земель ще на початку ХІХ сторіччя. Це легко збагнути, згадавши, яка у африканців музика – гучна, швидка, різка, зі складним мереживом ритму.  

Переламною подією для виникнення джазу, ймовірно, стало завезення чорношкірих рабів з Африки до американських Штатів – Нового Світу. У XVІІІ сторіччі рабів везли з усієї Африки, з різних племен та сіл, тому іноді вони не розуміли навіть мову одне одного. Аби мати щось спільне, що нагадує свій край та об’єднує на емоційному рівні, вони формували свою специфічну музику, поєднуючи десятки мотивів африканських культур.

Першим виник музичний жанр регтайм, але подарувавши свій ритм плавному і пронизливому блюзу, він став родоначальником найпершого класичного джазу. Інакше кажучи, джаз – це поєднання африканського ритму і європейської гармонії.

Джаз – це по-справжньому світова космополітична музика. Нині змішування музичних жанрів продовжується і джаз, як будь-яка інша музика, змінюється, оновлюється, поповнюється новим.

Проте магія і парадокс джазової музики у тому, що вона містить у собі вічну ностальгію за тим класичним джазом, у якому гіпнотичні ритми, стара традиція звучання, плач саксофону і розмаїття афроамериканських голосів.

Сьогодні джаз найшов своє місце у серцях тисяч Українців. Зокрема у Львові кожного року проходить міжнародний джазовий фестиваль Alfa Jazz Fest, який є одним з найбільших в Європі та щорічний джазовий марафон Jazz Bez.