ВЕСНА СВЯЩЕННА
Ігор Стравінський «Весна священна»
Прем’єра балету відбулася 29 травня 1913 року та вважається однією з найбільш впливових, але разом з тим і однією з найбільш суперечливих в історії балету.
Своєю дикою енергетикою «Весна священна» буквально підірвала правила класичної музики. Балет триває всього 33 хвилини і є реконструкцією язичницького ритуалу.
Хореографія балету в постановці Вацлава Ніжинського кинула виклик встановленим нормам. Рухи тіл були різкими і уривчастими, що входило в пряме протиріччя з вишуканими та елегантними формами традиційного балету. Представляв балет Сергій Дягілєв, а декорації були створені Миколою Реріхом.
У «Весні священній» немає яскраво вираженої сюжетної лінії. Недарма балет має підзаголовок «Картини життя язичницької Русі», наданий йому автором.
У переддень свята Священної весни, який символізує пробудження природи і нового життя, плем’я збирається біля священного кургану. Юнаки та дівчата водять хороводи, веселяться, танцюють. В їх танцях втілюються фрагменти повсякденного життя і праці, в рухах безпомилково вгадується, як юнаки орють землю, а дівчата прядуть. Поступово танці переростають в несамовитий танець, а потім юнаки, бажаючи похвалитися силою і відвагою, затівають Гру двох міст (Jeu des cités rivales). Загальну вакханалію порушує поява старців і їх глави – Найстаршого-Мудрого. Найстаріший-Наймудріший благає до розсудливості юнаків, пробуючи їх заспокоїти. Веселощі стихають, і дівчата збираються навколо багаття. Вони знають, що в цю ніч, згідно із обрядом, одну з них повинні принести в жертву богу Весни і силам природи, щоб земля була щедра до людей і порадувала їх родючістю і багатим врожаєм. Після низки обрядів з кола дівчат виходить Обрана – та, якій визначено померти заради блага своїх одноплемінників. Вона починає священний танець, темп якого постійно наростає і, врешті-решт, знесилена дівчина падає замертво. Жертва принесена, і земля навколо розквітає, приходить весна, обіцяючи людям тепло і благодать.
https://www.youtube.com/watch?v=iiF8TuLziaU
Прем’єра балету відбулася 29 травня 1913 року та вважається однією з найбільш впливових, але разом з тим і однією з найбільш суперечливих в історії балету.
Своєю дикою енергетикою «Весна священна» буквально підірвала правила класичної музики. Балет триває всього 33 хвилини і є реконструкцією язичницького ритуалу.
Хореографія балету в постановці Вацлава Ніжинського кинула виклик встановленим нормам. Рухи тіл були різкими і уривчастими, що входило в пряме протиріччя з вишуканими та елегантними формами традиційного балету. Представляв балет Сергій Дягілєв, а декорації були створені Миколою Реріхом.
У «Весні священній» немає яскраво вираженої сюжетної лінії. Недарма балет має підзаголовок «Картини життя язичницької Русі», наданий йому автором.
У переддень свята Священної весни, який символізує пробудження природи і нового життя, плем’я збирається біля священного кургану. Юнаки та дівчата водять хороводи, веселяться, танцюють. В їх танцях втілюються фрагменти повсякденного життя і праці, в рухах безпомилково вгадується, як юнаки орють землю, а дівчата прядуть. Поступово танці переростають в несамовитий танець, а потім юнаки, бажаючи похвалитися силою і відвагою, затівають Гру двох міст (Jeu des cités rivales). Загальну вакханалію порушує поява старців і їх глави – Найстаршого-Мудрого. Найстаріший-Наймудріший благає до розсудливості юнаків, пробуючи їх заспокоїти. Веселощі стихають, і дівчата збираються навколо багаття. Вони знають, що в цю ніч, згідно із обрядом, одну з них повинні принести в жертву богу Весни і силам природи, щоб земля була щедра до людей і порадувала їх родючістю і багатим врожаєм. Після низки обрядів з кола дівчат виходить Обрана – та, якій визначено померти заради блага своїх одноплемінників. Вона починає священний танець, темп якого постійно наростає і, врешті-решт, знесилена дівчина падає замертво. Жертва принесена, і земля навколо розквітає, приходить весна, обіцяючи людям тепло і благодать.
https://www.youtube.com/watch?v=iiF8TuLziaU
Коментарі
Дописати коментар