Я ЩАСЛИВИЙ, БО МЕНЕ ЧИТАЮТЬ...

25 серпня 1924 року в селі Солошине (Полтавська область) народився Павло Загребельний, український письменник. 

Він є автором понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», «З погляду вічності», «Розгін», «Намилена трава», «Переходимо до любові», «Роксолана», ,«Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства».

Загребельний – зразковий творець популярної літератури. Саме авантюрність, еротика, детектив – це ті жанри, які він використовував і які йому вдавалися. Він взагалі був автором, який прийшов із журналістики і певний журналістський підхід до літератури зберіг назавжди. Як справжній автор популярної літератури, він не лише використовував популярні жанри, але і сам творив моду на певні теми і сюжети. Тому його останні романи і повісті я схильна розглядати, як зняття маски – у них він, уже не маскуючись, виступає автором популярної літератури.  (Т. Гундорова).

Павло Загребельний – це виправдання існування соцреалістичної епохи в літературі. Він ніби «викупив» своєї творчістю її гріхи. Розгорніть будь-яку його книгу — і побачите, що її реалістичність зовсім не фальшиво-занудна і не шаблонно-радісна, вона просто затишна й цікава. Загребельний надзвичайно добре вмів бути масштабним, інтригуючим і стильним. Ну й, звісно, загальновідомою є його ерудованість, котра зробила цю прозу справді пізнавальною. Одне слово, Павло Загребельний для мене якнайліпше потрапляє в такий побутовий стереотипний вислів, як «хороший письменник». (О. Коцарев).

Є письменники, у яких не шукаю “цікавости”, вони для мене – материк культури, без яких мені незатишно. Павло Загребельний не просто виповідав сюжети. Він ставив людину в епіцентр боротьби (політичної, світоглядної, етичної, культурної), спостерігаючи за її вибором. Крім усього, Загребельний умів зберігати інтриґу: сюжетну, психологічну, історичну. Він ніколи не опускався і не підтакував смакам розбещеної неграмотністю публіки. Завжди вів розмову з читачем (в трагедійному, драматичному, гумористичному ключі). Але це була розмова, постійна націленість на діалог і постійна робота душі та розуму (а ще Монтень писав, що сенс читання в постійній роботі розуму). (Є. Баран). 

 Ім'я Павла Архиповича Загребельного є не тільки важливою складовою сучасної української літератури, а й знаковим пунктом свідомості кожної людини, що вміє і любить читати. На романах цього письменника зросло кілька поколінь українців. У радянські часи твори Загребельного перекладалися, масово видавалися й розповсюджувалися неймовірними, як на сьогоднішній день, тиражами. Загальний ти-раж доробку письменника оцінюють у близько 15 млн. книжок, що оприлюднені понад 20-ма мовами.

У кожній новій книзі Павла Загребельного - творчий експеримент. Щораз за тим експериментом "стоїть дослідник, енциклопедист, вигадник у кращому розумінні цього слова - і живописець". Вдумливий дослідник літературного процесу. Письменник залізної самодисциплини.

Загребельний, напевно, єдиний автор старшого покоління, книжки якого залишаються напрочуд актуальними й популярними сьогодні.

У 2004 році Павло Загребельний нагороджений званням Героя України.

Вночі з 2 лютого на 3 лютого 2009 року помер видатний український письменник у віці 85 років. Похований Павло Загребельний п`ятого лютого на столичному Байковому кладовищі. Панахида відбулася пообіді у Володимирському Соборі.