ОСІНЬ - ЦЕ СВОБОДА!

 Осінь – це свобода, навіть листя вільні вибирати, якими їм бути: жовтими, зеленими, коричневими або червоними.
http://yrok.pp.ua/serednya-osvta/12227-citati-aforizmi-pro-osn.html

                              https://simya.com.ua/tsytaty-vidomyh-lyudej-pro-osin/

Осінь – дивовижна пора! Вона надихає на творчість, філософські роздуми та загалом допомагає усвідомлювати сутність життя. Оголені душі поетів дуже чутливі до неї, як і загалом до всього значущого та важливого у нашому житті. Почитайте ці вірші! Вони бринять і відлунюють струнами наших душ!  

 Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні

                                                                    Володимир Сосюра

Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
                                                                                                    Олександр Олесь

http://slovopys.kubg.edu.ua/8-tsytat-vidomykh-ukrainskykh-poetiv-pro-osin/

 Багато українських класиків написали вірші про осінь серед них Іван Франко, Ліна Костенко, Леся Українка, Василь Симоненко та інші.

Осінній вітре, що могучим стоном…

Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати;

Що у щілинах диким виєш тоном
І рвеш солому із сільської хати,
Зів'яле листя гоном-перегоном
По полю котиш, – вітре мій крилатий!

Я довго пильно слухав стону твого
І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш:
Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього!

О вітре-брате! Як мене побачиш

Старим, зів'ялим, чи й по мні заплачеш,
Чи гнівно слід буття завієш мого?
(Іван Франко)