ГОЛОС ВСІЄЇ ЕПОХИ
Всесвітньо відомий тенор Анатолій Борисович Солов’яненко, чия земна дорога, на жаль, обірвалася 29 липня 1999-го, належав до великих митців світового рівня.
Анатолія Солов'яненко називали українським соловейком і одним з найкращих тенорів у світі. Йому пропонували залишитися в Італії і Росії, але серце Анатолія Борисовича назавжди було віддане Україні. 30 років він прослужив у Національному театрі опери і балету.
У репертуарі Солов'яненка було 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень. Йому аплодували: Болгарія, Румунія, НДР, Канада, Японія, Австралія... Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському «Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р. Штрауса, Дж. Верді, П. Масканьї.
Народні українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для всіх наступних співаків.
Анатолій Борисович вільно володів італійською мовою. Пласідо Домінґо і Лучано Паваротті вважали, що майстерність Солов'яненка не поступалась їхній власній.
Видатний українець, високоморальний і чесний, який досягнув найвищих світових вершин завдячуючи своєму талантові і працьовитості. Заради української сцени він пожертвував спокусливими пропозиціями з Великого театру (Москва), не емігрував за кордон, хоча йому й обіцяли фантастичні гонорари.
Дружина Світлана була для Анатолія Солов'яненка наближчим порадником і другом впродовж всього його життя. Подружжя Солов'яненків виростило двох синів - Андрія та Анатолія. Молодший син - Солов'яненко Анатолій Анатолійович - народний артист України, головний режисер Національної опери України.
На сьогодні Анатолію Солов’яненку поставлено три пам’ятники: в Козині (Київська обл.) на могилі співака, в Києві (вул. Інститутська) біля будинку, де він мешкав, — на самій будівлі встановлено меморіальну дошку (чудові роботи відомого скульптора Миколи Рапая), а в Донецьку перед Оперним театром встановлено монумент Анатолію Борисовичу в образі Герцога з «Ріголетто» (автори пам’ятника — скульптор Олександр Скорих і архітектор Віталій Вязовський.
В українській пісні Анатолій Солов'яненко зумів передати душевність, щирість, простоту і природність почуттів.
Людина живе доти - доки про неї пам’ятають. Анатолій Борисович живе і буде жити в наших серцях. Його любов до України квітне в його піснях і надихає нас, і допомагає світові зрозуміти всю красу рідної України, талант і нездоланну силу її волелюбного співучого народу.
Коментарі
Дописати коментар