НАРОДЖЕНІ В ЕПОХУ БАРОКО

Цього року відзначаємо 335 – річчя композиторів, музика яких є улюбленою та впізнаваною у цілому світі. Йоганн Себастьян Бах, Георг Фрідріх Гендель та Доменіко Скарлатті, без сумніву, увійшли в топ 5 найкращих композиторів епохи бароко. Їхня творча спадщина – це кілька тисяч композицій. Бах писав музику у всіх тодішніх жанрах, окрім сценічних. Гендель надавав перевагу сценічним жанрам: опері, ораторії. Скарлатті був автором сценічних та інструментальних жанрів.

 З усієї династії Скарлатті – однієї з найвизначніших в музичній історії – найбільшу славу здобув Джузеппе Доменіко, син Алессандро Скарлатті, ровесник Й.С.Баха та Г.Ф.Генделя. У літопис музичної культури Д. Скарлатті увійшов насамперед як один з основоположників фортепіанної музики, творець віртуозного клавесинного стилю.

Доменіко Скарлатті (з італ. Giuseppe Domenico Scarlatti) народився 26 жовтня 1785 року у Неаполі в сім’ї відомого композитора Алессандро Скарлатті. Чудовими музикантами були також і інші члени сім’ї – брати, батька та його сини. Імена Алессандро та Доменіко, П’єтро, Томмазо та Франческо Скарлатті були відомі в Італії та інших країнах Європи. Батько був його першим вчителем музики. Будучи ще дитиною, Доменіко проявив блискучий талант до гри на чембало та органі, а в 16 років стає органістом і композитором Неаполітанської королівської капели. Після занять з батьком, Доменіко вдосконалюється в композиції під керівництвом композиторів Гаетано Греко, Франческо Гаспаріні і Бернардо Пасквіні. Перший твір, що приносить успіх Скарлатті – опера “Октавія” – була написана в 1703 році.

З 1715 по 1719 рік Доменіко Скарлатті стає капельмейстером в соборі Святого Петра у Ватикані, створює багато духовної музики. До цього часу закріплюється слава Скарлатті-виконавця. Він бере участь у змаганні виконавців, був визнаний кращим клавесиністом, аніж Гендель, проте поступився йому у грі на органі. Скарлатті, концертуючого віртуоза-клавесиніста, знала вся Європа. Неаполь, Флоренція, Венеція, Рим, Лондон, Лісабон, Дублін, Мадрид – така далеко неповна географія стрімких пересувань музиканта по столицях світу. Блискучому концертанту протегували найвпливовіші європейські двори, висловлювали свою повагу короновані особи. За спогадами Фарінеллі, друга композитора, у Скарлатті було багато клавесинів, зроблених у різних країнах. Кожен інструмент композитор називав ім’ям якого-небудь знаменитого італійського художника, відповідно тієї цінності, яку він мав для музиканта. Улюблений клавесин Скарлатті був названий “Рафаель з Урбіно”.

З великої спадщини композитора – 20 опер, біля 20-ти ораторій і кантат, 12 інструментальних концертів, меси, 2 “Miserere”, “Stabat mater” – важливе художнє значення зберегли клавірні твори. Саме в них з усією повнотою проявився геній Скарлатті. Найбільш повне зібрання його одночастинних сонат містить 555 творів. 

Сам композитор називав їх вправами і писав у передмові до прижиттєвого видання: “Не чекай – чи ти дилетант чи професіонал – в цих творах глибокого плану; бери їх як забаву, щоб привчити себе до техніки клавесина”. Лише частина творів Скарлатті була опублікована за його життя. Вважається, що Скарлатті сам опублікував в 1738 році збірку з 30 своїх найзнаменитіших робітEssercizi(«Вправи»). Збірник із захопленням був прийнятий по всій Європі, і був відзначений видатним музичним критиком вісімнадцятого століття Чарльзом Барні.

Іспанія, яка стала другою батьківщиною для музиканта, не виправдала його надій. Ні блискуча майстерність віртуоза-виконавця, ні придворна служба та заступництво багатих, ані гучна слава артиста не принесли йому достатку та спокійного, забаспеченого життя. Він помер у Мадриді 23 липня 1757 року в бідності, залишивши без засобів на інування свою велику сім’ю.

Незабаром після смерті про творчість Скарлатті забули; рукописи творів потрапили в різні бібліотеки і архіви. Більшість оперних партитур безповоротно втрачені. У XIX ст. інтерес до особистості і творчості Скарлатті почав відроджуватися. Багато спадщини було опубліковано, а музика стала відомою широкому загалу і увійшла в золотий фонд світової музичної культури. На честь Скарлатті названий кратер на Меркурії.