КУЛЬТОВА ПОСТАТЬ - МИХАЙЛО БОЙЧУК

 Михайло Бойчук народився 30 жовтня 1882 р. в с. Романівка, тепер – Теребовлянського району.

Художник і педагог, засновник самобутньої національної школи монументального живопису, що існувала в Україні в першій третині 20 століття. Вчився в художній студії у Львові та приватній рисувальній школі у Відні (1898-1899), в Краківській академії мистецтв (1899-1905) у Флоріана Цинка, Юзефа Унежинського, Юзефа Вичулковського. Після закінчення академії продовжував навчання у Мюнхені (1905). З 1905-о року брав участь у художніх виставках. В 1907-1910 роках працював у Парижі, відвідував академію Поля Рансона, вчився у Поля Серюзьє. В 1909-у році заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші.

В Осінньому салоні (1909) та Салоні Незалежних (1910) експонував власні твори та твори учнів майстерні. 1911-о року повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст. З 1917-о року жив у Києві. Був одним з професорів-засновників Української державної Академії мистецтв (1917). Один з організаторів АРМУ (1925).

Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, так званими “бойчукістами”, були розписи на сучасну тематику Червоноармійськиї Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибеїєвському лимані в Одесі (1927-1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933-1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися.

“Мистецтво шукає собі грунту в того народу, де може розвиватися, та лишень твір мистецтва виростає, він стає інтернаціональний, – вважав Михайло Львович. – Це як вода – вона скрізь проходить і для всіх однакова”.http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/boychuk-mihaylo/